Територіальні органи ДФС
у Чернівецькій області

Офіційний портал
Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Чи задоволені Ви регулярністю оновлення наборів даних у формі відкритих даних на офіційному веб-порталі ДФС (sfs.gov.ua) та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (data.gov.ua)?

Заступник начальника ДФС Буковини Наталія Чернівчан провела інтернет– конференцію для роботодавців

25.10.2018

Пропонуємо найбільш актуальні питання, з якими платники звертались під час інтернет– конференції

Яку відповідальність буде нести підприємець за неподання повідомлення про прийняття на роботу працівника?

Відповідно до статті 265 КЗпП України, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Слід знати, в 2018 році ця сума складає 111690 грн.

Чи дійсно фіскальна служба проводить перевірки підприємців?

Так, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України "Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення"  від 05.09.2018 № 649-р, з 5 жовтня органами виконавчої влади проводяться спільні комплексні заходи спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення. В яких задіяні: Державна фіскальна служба, Державна служба з питань праці, Пенсійний фонд, Національна поліція, а також органи місцевого самоврядування.

Спільні фактичні перевірки проводяться згідно затвердженого плану – графіку.

У якй терміни потрібно перераховувати ПДФО у разі, якщо податковий агент нарахував дохід, але не виплатив його?

Нормами ПКУ визначено строки перерахування до бюджету ПДФО з нарахованого (виплаченого) оподатковуваного доходу залежно від форми виплати такого доходу.

Так,  відповідно до п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який має бути утриманий з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, що настають за місяцем нарахування доходу.

Чи можливо виплачувати зарплату один раз на місяць за заявою працівника?

Законодавством визначено вимогу щодо мінімальної кількості виплат заробітної плати на місяць (не менше двох), якої роботодавець зобов’язаний дотримуватися при встановленні строків виплати заробітної плати. Водночас роботодавець має право виплачувати заробітну плату і більше двох разів (наприклад, раз на тиждень).

Виплата заробітної плати мінімум двічі на місяць є обов’язком роботодавця, який він повинен виконувати незалежно від згоди працівника отримувати заробітну плату один раз на місяць.

Встановлення роботодавцем у документах, що регламентують періодичність і строки виплати заробітної плати, умови про виплату зарплати один раз на місяць є неправомірним, оскільки згідно зі ст. 97 КЗпП роботодавець не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством.

Тому навіть за наявності заяви працівника з проханням виплачувати заробітну плату раз на місяць виплата зарплати в такий спосіб є порушенням трудового законодавства. Оскільки в цьому випадку вимогу про виплату не менше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, буде порушено.

Якщо працівник з якихось причин відмовляється від отримання авансу, роботодавець все одно має розрахувати йому аванс, зняти суму авансу в банку, оприбуткувати в касі підприємства і, якщо працівник не отримав аванс після закінчення трьох робочих днів, скласти відомість депонованих сум і здати неодержану працівником суму авансу в банк, а потім виплатити його разом із сумою заробітної плати за другу половину місяця.

У випадку коли заробітну плату на підприємстві перераховують на зарплатні картки, то роботодавець зобов’язаний перераховувати її працівникові як мінімум двічі на місяць у дні, встановлені для виплати авансу та заробітної плати, незалежно від бажання працівника.

Як правильно суб’єкту господарювання оформити трудові відносини з найманим працівником?

Згідно зі статтею 21 Кодексу законів про працю України, підставою  виникнення трудових відносин є укладання трудового  договору - угоди між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до норм трудового законодавства, працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору та повідомлення органу фіскальної служби.

Оформлюючи нового працівника на роботу, суб’єкту господарювання необхідно: укласти в письмовій формі трудовий договір; оформити наказ про прийняття на роботу; повідомити орган ДФС про прийняття працівника на роботу (форма повідомлення згідно постанови КМУ від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»).

Працівник, який має основне місце роботи, оформляється сумісником на інше підприємство. Чи треба в цьому випадку повідомляти орган ДФС?

 

Так, треба, оскільки із цим працівником укладається трудовий договір. Тільки при заповненні повідомлення в графі 4 «Категорія особи» слід проставити «2 – наймані працівники без трудової книжки». Усі інші графи заповнюються у звичайному порядку.

Чи можна допустити працівника до роботи у день направлення повідомлення ДФС?

Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно, роботодавець (фізична особа - підприємець або юридична особа) до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором повинна обов’язково подати повідомлення до ДФС за встановленою формою одним із таких способів (форма повідомлення визначена в постанові Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 № 413):

засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Роботодавцем було видано наказ про прийняття працівника на роботу та подано повідомлення до ДФС. Після цього працівник повідомив, що  на роботу не виходитиме і писати заяву на відкликання заяви про прийняття на роботу відмовився. Які дії роботодавця в такій ситуації?

Частиною третьою ст. 24 КЗпП визначено, що працiвника не може бути допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу.

Порядок повідомлення ДФС та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу затверджено постановою № 413.

Пунктом 2 додатка до зазначеної постанови встановлено реквізити, якi дають можливість подання уточнюючого повідомлення у разі допущення помилки роботодавцем або необхідності внесення змін до повiдомлення про прийняття працівника на роботу (тип «початкове» або «скасовуюче»).

Отже, у разi якщо роботодавцем було подано повiдомлення про прийняття працівника на роботу, але працівник так i не приступив до виконання обов’язків, то роботодавцем подається повiдомлення про прийняття працівника на роботу типу «скасовуюче».

При цьому постановою № 413 не визначено особливостей подання скасовуючого повідомлення. Тому його подають тоді, коли в цьому виникла потреба.

Штрафні санкції у розмірі мінімальної заробітної плати за порушення інших вимог трудового законодавства, передбачені ст. 265 КЗпП, застосовуються у разі неподання чи несвоєчасного подання повідом­лення про прийняття працівника на роботу лише з позначкою «початкове».

Іноді трапляються ситуації, що новоприйнятий працівник не виходить на роботу. Причини цьому можуть бути різні (наприклад, передумав, знайшов інше місце роботи тощо). У цьому разі роботодавцю необхідно видати наказ про скасування наказу про прийняття такого працівника на роботу та подати до ДФС скасовуюче повідомлення.

Зверніть увагу, що наказ про скасування наказу про прийняття працівника на роботу видається на підставі заяви такого працівника або акта про відмову приступити до роботи.

Таким чином, у ситуації, коли працівник відмовляється писати заяву на відкликання заяви про звільнення, роботодавцю необхідно: скласти акт про відмову приступити до роботи;

видати наказ про скасування наказу про прийняття на роботу;

подати до ДФС скасовуюче повідом­лення (у графі 2 у рядку «Тип» поставити позначку «скасовуюче»).

У разі якщо працівник з якихось інших причин не вийшов на роботу і не повідомив роботодавця про своє бажання відмовитися від цієї роботи, трудові відносини з ним не припиняються і скасовуюча форма повідомлення не подається.

Які штрафи передбачені для роботодавців, які недотримуються законодавчих норм про працю?

Наголошую, за порушення законодавства про працю, відповідно до ст. 265 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII, юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (111690 грн.);

порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі –  у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (11169 грн.);

недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці –  у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (37230 грн.);

недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (37230 грн.);

недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні –  у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (11169 грн.).