Територіальні органи ДФС
у Чернівецькій області

Офіційний портал
Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Ви здійснюєте завантаження (перегляд) наборів даних у формі відкритих даних з розділів:

ДФС Буковини: "погашення податкового боргу - це додаткове джерело надходжень до бюджету"

29.05.2018

Наголосив піcля проведення інтернет – конференції , що відбулася 22 травня цього року, заступник начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області Іван Матіос.

Посадовець звертає увагу представників бізнесу - боржників, що зростання рівня податкової заборгованості обмежує можливості впливу на соціально-економічну ситуацію в країні, загрожує фінансовій безпеці країни , перешкоджає стабілізаційним процесам та економічному зростанню.

Тому робота фіскалів області - продовжує Іван Миколайович - найперше скерована на своєчасне виявлення ризиків несплати податків, що дозволяє локалізувати та припинити ці схеми, а також суттєво збільшити надходження податкових платежів. Друге – це застосування фіскалами всіх заходів, визначених нормами ПКУ, щодо погашення податкового боргу.

Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі із запитань, які надійшли від платників податків під час Інтернет - конференції: https://www.0372.ua/p/sfsonline:

Де фізична особа – громадянин, не зареєстрована СГ, може переглянути інформацію про наявність (відсутність) у неї податкового боргу?

Фізична особа – громадянин, не зареєстрована суб’єктом господарювання, в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабинету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по відкритих інтегрованих картках платника.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.Згідно з п. 2 глави 1 розд. ІІ Порядку ІКП відкривається, зокрема:за місцем проживання фізичних осіб (основне місце обліку);за місцем розташування рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням, або через які проводиться діяльність (неосновне місце обліку).

Слід зазначити, що фізична особа – громадянин, не зареєстрована суб’єктом господарювання, в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабинету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по відкритих ІКП.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису, що сертифікований у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

Чи розміщується та оприлюднюється на офіційному веб-порталі ДФС інформація щодо платників податків, у яких є податковий борг?

На офіційному веб-порталі ДФС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».

Для перевірки інформації щодо наявності податкового боргу у платника податків необхідно ввести його код ЄДРПОУ або точну назву. Після введення такої інформації в одне з полів система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання, і повідомить про результати пошуку.

Оновлення інформації на веб-порталі щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованності) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

При цьому слід враховувати, що у електронному он - лайн сервісі «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» зазначається інформація про наявність боргу платника в цілому по Україні, тоді як платник податків може перебувати на обліку не лише в контролюючому органі за основним місцем обліку, а й обліковуватись як платник окремих податків та зборів в контролюючих органах за неосновним місцем обліку.

Наразі меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням електронного цифрового підпису, що сертифікований у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів, доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить наступну інформацію по кожному виду платежу:

орган ДФС; назва податку (платежу); платіж (код); МФО банку; бюджетний рахунок та по кожному виду податку (платежу) на поточну дату; нараховано/зменшено; сплачено до бюджету; повернуто з бюджету; пеня; недоїмка; переплата; залишок несплаченої пені.

Обравши один з податків (платежів) платник подвійним натисненням кнопки миші отримує доступ до деталізованої інформації з інтегрованої картки платника по вибраному податку (платежу) в розрізі проведених операцій.

 Крім того, щомісячно на офіційному веб-порталі ДФС оприлюднюється інформація про платників податків, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням: Головна/Відкриті дані/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.

Окрім того, платник з приводу проведення звірки щодо стану розрахунків з бюджетом може безпосередньо звернутись до контролюючих органів за основним та неосновним місцем обліку.

Як здійснюється розстрочення та відстрочення податкового боргу?

Контролюючі органи мають право надавати відстрочення та розстрочення податкового боргу на підставі заяви платника податків, прийнятого контролюючим органом відповідного рішення та укладеного договору про розстрочення (відстрочення) податкового боргу.

Крім того, відповідно до п. 65 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово (до 01 січня 2020 року) контролюючий орган за заявою платника податку надає розстрочення (рівними частинами) сплати податку на додану вартість на термін, зазначений у заяві платника податку, але не більше 24 календарних місяців, без нарахування процентів, пені та штрафів, визначених ПКУ, при ввезенні на митну територію України з поміщенням в митний режим імпорту обладнання, що класифікується за визначеними у цьому пункті товарними підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД.

При наданні розстрочення сплати податку на додану вартість норми ст. 100 ПКУ не застосовуються.

Порядок надання розстрочення сплати податку на додану вартість та застосування забезпечення відповідно до п. 65 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При цьому розстрочення сплати податку на додану вартість згідно з п. 65 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не надається при ввезенні на митну територію України у митному режимі імпорту обладнання, якщо воно має походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозиться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.

Підкажіть, яка дата вважається датою погашення податкового боргу?

Згідно з підпунктом 14.1.152 пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ) погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Тобто, датою погашення податкового боргу є день зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

При цьому, оскільки нарахування пені закінчується у день погашення податкового боргу, то датою погашення податкового боргу згідно з пункту 2.3 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.12.10 № 953, є день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань;

день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов’язань відповідного бюджету перед таким платником податків;

день прийняття рішення про скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

У разі погашення суми податкового боргу (його частини) іншим шляхом, зокрема, розстрочення (відстрочення) сум платежів, подання платником податків декларацій (у тому числі уточнюючих) з від’ємним значенням суми податкових зобов’язань тощо, нарахування пені закінчується датою фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у відповідних документах, тобто датою погашення податкового боргу у цьому випадку є дата фактичного здійснення такого погашення, зафіксована у відповідних документах.

Чи може бути джерелом погашення податкового боргу депозитні вкладення платника?

Відповідно до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2 стаття 87 ПКУ).

Перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків, визначені у пункті 87.3 статті 87 ПКУ.

Згідно з пунктом 87.3 статті 87 не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків, зокрема:

кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих на користь такого платника податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості, отримані від замовників морських, річкових суден та інших плавучих засобів, які зараховуються на окремі рахунки цих підприємств, відкриті відповідно до статті 1 Закону України ”Про заходи щодо державної підтримки суднобудівної промисловості в Україні”; кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.

Таким чином, ПКУ не передбачено обмежень щодо використання депозитних вкладень (коштів) платника податків, як джерела погашення податкового боргу.

Коли податкові вимоги, податкові повідомлення вважаються відкликаними?

Згідно з статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення (податкова вимога вважається відкликаною у день, протягом якого відбулося погашення суми податкового боргу в повному обсязі);

контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов’язання або податкову вимогу (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги);

контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов’язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов’язання або податкового боргу);

рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду);

рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов’язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов’язання або податкового боргу).

До якого органу ДФС необхідно звертатись платнику податків для отримання розстрочки податкового зобов’язання або боргу ?

Для розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу ДФС за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), пені, сплату яких платник податків просить розстрочити (відстрочити), а також строк розстрочення (відстрочення) та періоди сплати. При цьому окремо зазначаються суми, строк сплати яких ще не настав, а також строк сплати яких вже минув.

До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:

переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;

аналізу фінансового стану;

графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;

розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Підставою для розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу.

Підкажіть, будь ласка, що є джерелом погашення податкового боргу?

Відповідно до ст.87 Кодексу джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов’язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов’язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.41 статті 43 цього Кодексу;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Крім того, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених Податковим кодексом України, а також іншими законодавчими актами.

У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків.

Така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, про що зазначається в договорі між платником податків і контролюючим органом, та повинна бути відповідним чином розкрита в примітках до фінансової звітності.

У разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з цим Кодексом.

Додатково джерелом погашення податкового боргу банків, небанківських фінансових установ, у тому числі страхових організацій, можуть бути кошти, незалежно від джерел їх походження та без застосування обмежень, визначених у підпунктах 87.3.4 та 87.3.8 пункту 87.3 Податкового кодексу України, у сумі, яка не перевищує суму їх власного капіталу (без урахування страхових та прирівняних до них обов’язкових резервів, сформованих відповідно до закону). Визначення розміру власного капіталу здійснюється відповідно до законодавства України.

Чи може третя особа погасити податковий борг згідно договору?  

Згідно з п. 87.7 ст.87 Податкового кодексу України забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам. Положення цього пункту не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено ПКУ.