Територіальні органи ДФС
у Чернівецькій області

Офіційний портал
Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Який із запропонованих нових наборів даних у формі відкритих даних Ви вважаєте є найбільш пріоритетним

Про права платників податків у сфері податкових відносин фіскали Буковини консультували он-лайн

14.12.2018

В рамках Всеукраїнського тижня права та з метою створення належних умов для набуття правових знань мешканцями Буковини, фахівці Головного управління ДФС у Чернівецькій області провели он-лайн конференцію на тему: «Реалізація прав людини в органах фіскальної служби. Розгляд звернень громадян до органів ДФС та доступ до публічної інформації».

На запитання платників податків відповідала заступник начальника юридичного управління – начальник відділу супроводження судових спорів Швець Оксана Іванівна. Пропонуємо їх до Вашої уваги. 

Протягом якого терміну, за зверненням платників податків, контролюючим органом надається індивідуальна податкова консультація, та чи може така консультація бути використана іншим платником податків?

За зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Протягом якого терміну платником податків може бути оскаржено в адміністративному порядку рішення прийняті контролюючим органом?

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

З якого моменту податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків (фізичній особі)?

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Яка відповідальність передбачена за порушення правил сплати (перерахування) узгоджених сум грошових зобов’язань?

За порушення правил сплати (перерахування) узгоджених сум грошових зобов’язань контролюючим органом застосовуються штрафні (фінансові) санкції передбачені ст. 126 Податкового кодексу України. Також контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати:

нарахованої суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки або податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок, із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день;

суми грошового зобов’язання, визначеної платником податків (у податкових деклараціях, розрахунках, звітах, в тому числі, в уточнюючих) або податковим агентом із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день (після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання).
Крім того, за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) передбачена адміністративна відповідальність згідно зі ст. 163 прим. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Слід зазначити, що відповідно до п. 44 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ штрафні санкції, передбачені абзацом другим п. 126.1 ст. 126 ПКУ, у зв’язку з несанкціонованим втручанням в роботу комп’ютерних мереж (вірусною атакою на комп’ютерну мережу/програмне забезпечення) платників податків, не застосовуються до узгоджених сум грошових зобов’язань із граничним строком сплати 30.06.2017.

Чи передбачена відповідальність ФОП у разі здійснення видів діяльності, не зазначених в його облікових даних та реєстрі платників ЄП?

Підпунктом 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

У разі якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п. 177.6. ст. 177 ПКУ).

Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 177.11 ст. 177 ПКУ).

Нормами ПКУ та КУпАП не передбачено відповідальності фізичної особи – підприємця у разі здійснення видів діяльності, не зазначених в його облікових даних та реєстрі платників єдиного податку.

Якими документами регламентується право громадян на звернення?

Одним із проявів демократизму суспільства і держави є захист законних інтересів громадян а також реалізація їх права на звернення. Стаття 40 Конституції України визначає право осіб та громадян направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Закон України «Про звернення громадян» регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

У який термін суб’єкт господарювання зобов’язаний подавати інформацію, визначену у запиті органу ДФС, та її документальне підтвердження (10 або 30 днів)?

Суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено Податковим кодексом України.

 Слід зауважити, що у разі коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов’язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Яким вимогам має відповідати звернення, яке направляється до органів ДФС

Відповідно до статті 5 ЗУ «Про звернення громадян», звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).  Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні телефони та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7  Закону України «Про звернення громадян».

Звернення про надання безоплатної правової допомоги розглядаються в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

Як та в які строки контролюючі органи надають індивідуальні податкові консультації?

За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі.

Індивідуальні податкові консультації надаються: в усній формі – контролюючими органами та державними податковими інспекціями; у письмовій формі – контролюючими органами в областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій розміщено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України за посиланням: Головна/Електронний кабінет платника/Інформація з реєстрів/Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій (https://cabinet.sfs.gov.ua/cabinet/faces/public/reestr.jspx).

За зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити:

найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації;
підпис платника податків;

дату підписання звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає зазначеним вимогам, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України.

Які обов’язкові реквізити запиту на публічну інформацію та який строк розгляду запитів на публічну інформацію?

Відповідно до Закон України «Про доступ до публічної інформації» Запит повинен містити: ПІБ (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку (якщо такий є); загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено Запит на публічну інформацію, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання письмового Запиту.

Відповідь на Запит на публічну інформацію надається не пізніше п’яти робочих днів з дня його отримання відповідно до вимог статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Дохід, отриманий від продажу одного легкового автомобіля, не оподатковується ПДФО

У Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області роз’яснюють, що дохід платника податку від продажу об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується ПДФО за ставкою 5%.

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла або мопеда, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. Отже, дохід, отриманий фізичною особою-резидентом України від продажу протягом року одного легкового автомобіля, мотоцикла або мопеда не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

Дохід, отриманий від продажу протягом звітного року двох та більше легкових автомобілів, мотоциклів або мопедів підлягає оподаткуванню за ставкою 5%. Крім того, такий дохід є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

Дохід від продажу легкового автомобіля, мотоцикла або мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче середньо ринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом. Зазначена норма передбачена п. 173.1 ПКУ.