Територіальні органи ДФС
у Чернівецькій області

Офіційний портал
Авторизація
Невірна адреса, або пароль
Email:
Пароль:

Якщо Ви бажаєте отримувати новини на email і т.д. - Зареєструйтеся

Опитування
Який із запропонованих нових наборів даних у формі відкритих даних Ви вважаєте є найбільш пріоритетним

До заходів під час Всеукраїнського тижня права фіскали Буковини залучили майже 300 осіб

13.12.2016

У Головному управлінні ДФС у Чернівецькій області інформують ,що впродовж цього тижня проведено ряд правових заходів, серед яких «Дні відкритих дверей» та  лекції для молоді, присвячені проблематиці прав людини. Але найактивніше користувалися платники своїм правом на звернення до територіальних органів ДФС області для отримання консультацій, особливо використовуючи он-лайн спілкування.

За підсумками інтернет- конференції, що проходила на сайті інтернет – видання міста Чернівці 0372 UA, у розділі фіскальна служба on-line за посиланням http://www.0372.ua/p/sfsonline , яка відбулася  05 грудня 2016 року за участю заступника начальника управління правової роботи Швець Оксани Іванівни на тему: «Реалізація прав людини в органах фіскальної служби», без перебільшення можна сказати, що це найбільш затребувана форма дискусії – впродовж двох годин надійшло 9 запитань, а її результати переглянули 170 інтернет- користувачів. Окрім того, ще 7 абонентів задали свої питання телефоном безпосередньо організаторам он - лайн зв’язку..

Запитання – відповіді з конференції.

Доброго дня! Скажіть, чи є певні вимоги до оформлення письмових звернень, які адресуються контролюючим органам від платників податків, юридичних осіб, підприємців або громадян?

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Оформлення письмових звернень платників податків (юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців) або громадян здійснюються відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.96 №393 (із змінами, далі – Закон №393) та Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній фіскальній службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2015 № 271 (далі – Порядок № 271).

Згідно зі ст. 3 Закону № 393 під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення) (частина шоста ст. 5 Закону № 393).

Звернення громадян мають бути оформлені відповідно до вимог ст. 5 Закону № 393 (п. 5 розд. ІІ Порядку № 271).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається (частина сьома ст. 5 Закону № 393).

Забороняється відмова у прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення (п. 6 розд. І Порядку № 271).

Звернення, оформлене без дотримання вимог ст. 5 Закону № 393, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніше ніж через десять днів від дня надходження, крім випадків, передбачених частиною першою ст. 7 Закону № 393 (п. 12 розд. ІІ Порядку № 271). Не підлягають розгляду наступні звернення:

анонімні звернення, крім анонімних повідомлень про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» (п. 16 розд. ІІ Порядку № 271);
повторні звернення від одного й того самого громадянина з одного й того самого питання, якщо перше вирішено по суті, а також скарги, подані з порушенням строків, передбачених ст. 17 Закону № 393, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними (п. 19 розд. ІІ Порядку № 271).

Якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органів ДФС, відповідно до ст. 7 Закону № 393, таке звернення в строк не більше п’яти днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявникові. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом ДФС, воно в той самий строк повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями (п. 8 розд. ІV Порядку № 271).

Отже, оформлення письмових звернень платників податків (юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців) або громадян здійснюється відповідно до вимог Закону № 393.

Звернення адресується контролюючому органу, його посадовим особам у разі, коли вирішення порушених у зверненні питань належить до їх компетенції.

У зверненні мають бути вказані прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина (назва, код ЄДРПОУ, місцезнаходження суб’єкта господарювання), викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції тощо.

Письмове звернення повинно бути надруковано або написано від руки розбірливо і чітко, підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним.

Чи має право ДПІ як територіальний орган ДФС надавати письмові податкові консультації? МП «ВАТРА»

Відповідно до п.п. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Пунктом 52.4 ст. 52 ПКУ встановлено, що консультації, крім узагальнюючих, надаються:

в усній формі - контролюючими органами;

у письмовій або електронній формі - контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, та підлягають обов’язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який надав консультацію, протягом 10 календарних днів після дня їх надання без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків та його податкової адреси.

Згідно з п. 41.1 ст. 41 ПКУ контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236 (далі – Положення)Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику є Державна фіскальна служба України (далі – ДФС).

ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. ДФС та її територіальні органи є органами доходів і зборів (п. 7 Положення).

Перелік територіальних органів ДФС визначений постановою Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України».

Отже, податкові консультації у письмовій формі мають право надавати ДФС, Головні управління ДФС у областях, м. Києві та Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників. Будь-які державні податкові інспекції мають право надавати податкові консультації виключно в усній формі.

Чи може використовувати відео- та аудіозасоби суб’єкт господарювання під час проведення перевірки та/або розгляду заперечень до акта перевірки?

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (ст. 1 ПКУ).

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 ПКУ у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для врегулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Таким чином, ПКУ є спеціальним законом що врегульовує порядок та підстави призначення перевірок, їх проведення, а також права платників податків під час здійснення перевірок та/або розгляду заперечень до акту перевірки.

Права платників податків визначені у статті 17 ПКУ, а також інші права передбачені законом (п. 17.2 ст. 17 ПКУ).

За своєю правовою природою проведення громадянами аудіо- та відеофіксації дій працівників органів Державної фіскальної служби є фактично одержанням, збиранням і створенням інформації про діяльність органів державної влади, їх окремих посадових осіб при виконанні покладених на них обов’язків.

Правовідносини, пов’язані зі збиранням інформації, регулюються положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України, Цивільного кодексу України, законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації».

Слід зазначити, що гарантоване державою право на збирання інформації має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема положеннями
ст. 34 Конституції України.

Так, реалізація права на інформацію може бути обмежена у встановлених законом випадках в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Крім того, відповідно до зазначеного положення Конституції України, ст. 5 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» визначено, що реалізація права на інформацію не повинна порушувати права, свободи і законні інтереси інших громадян.

Водночас, згідно зі ст. 11 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII ”Про державну службу” державні службовці мають право користуватися права ми і свободами, які гарантуються громадянам Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Цивільного кодексу України від 16 січня 2013 року № 435-IV фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Таким чином, законодавством не заборонено здійснювати платникам податків під час проведення перевірки та/або розгляду заперечень до акта перевірки відео- та аудіо запис.

Водночас, здійснення аудіо- та відео фіксації працівників контролюючих органів з порушенням норм законодавства позбавляє можливості використання такої фіксації як належного та допустимого доказу порушення прав у суді на підставі п. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV.

Якими документами регламентується право громадян на звернення?

Одним із проявів демократизму суспільства і держави є захист законних інтересів громадян а також реалізація їх права на звернення. Стаття 40 Конституції України визначає право осіб та громадян направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Закон України «Про звернення громадян» регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

У який термін суб’єкт господарювання зобов’язаний подавати інформацію, визначену у запиті органу ДФС, та її документальне підтвердження (10 або 30 днів)?

Суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, якщо інше не передбачено Податковим кодексом України.

Слід зауважити, що у разі коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов’язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Яким чином має бути вручені суб’єкту господарювання податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги, листи або інші документи, адресовані органами ДФС?

Відповідно до п.42.1. ст.42 Податкового кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Згідно з п.42.2. ст.42 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені ст.66 ПКУ, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата (п.42.3 ст.42 ПКУ)

З платниками податків, які подають звітність в електронній формі, листування з контролюючими органами може здійснюватися засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису (п.42.4 ст.42 ПКУ).

На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (в письмовій або електронній формі) платника податків.

На який термін надається платнику податків розстрочення (відстрочення) сплати грошового зобов’язання або податкового боргу?

Відповідно до п.100.8. ст.100 Податкового кодексу рішення про розстрочення та  відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу у межах одного бюджетного року приймається у такому порядку: стосовно загальнодержавних податків та зборів - керівником контролюючого органу (його заступником); стосовно місцевих податків і зборів - керівником контролюючого органу (його заступником) та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки чи збори.

Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, приймається керівником (заступником керівника) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, про що повідомляється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (пп.100.9 ст.100 ПКУ).

Де оприлюднюються узагальнюючі податкові консультації та які наслідки їх застосування для платників податків?

Відповідно до п.п. 14.1.173 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) узагальнююча письмова податкова консультація – оприлюднення позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, що склалася за результатами узагальнення податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків.

Згідно з п. 52.6 ст. 52 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов’язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі на офіційному веб-сайті цього органу, протягом 5 календарних днів.

Відповідно до п. 53.1 ст. 53 ПКУ не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Пунктом п. 53.3 ст. 53 ПКУ визначено, що платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Протягом 30 календарних днів із дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов’язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію (п. 53.4 ст. 53 ПКУ).

Як функціонують в органах Державної фіскальної служби України заходи протидії корупції?

Запобігання проявам корупції є одним з найвідповідальніших напрямів в діяльності органів ДФС, а запорука успіху у боротьбі з корупцією - прозорість та відкритість. Курс на активну співпрацю з громадськістю, налагодження партнерства з бізнесом, створення таких умов для підприємств, аби їх робота з податковими органами була простою, зрозумілою та прозорою – ось одні з основних шляхів до зменшення, а згодом і повного викорінення корупційних правопорушень.

З метою недопущення корупційних діянь та інших правопорушень працює антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс», який покликаний подолати корупцію в лавах відомства, ліквідувати перешкоди, що заважають здійснювати підприємницьку діяльність, усунути складнощі у спілкуванні із посадовими особами. Він працює у вигляді прямої телефонної лінії на номер (044) 284-00-07 за принципом call-back – податківці не тільки приймають звернення, але й повідомляють платникам про результати перевірки та вжиті заходи.